Укладання трудового договору. Порядок та особливості.
В Україні трудовий договір може бути укладено як в усній, так і в письмовій формі. Цікаво, що угода вважатиметься дійсною з моменту допуску працівника до роботи, навіть якщо відповідний документ ще не було підписано. Проте, законодавство містить чіткий перелік випадків, коли домовленості обов'язково фіксуються в письмовому порядку:
- виконання робіт неповнолітніми (згідно чинного законодавства в Україні дозволено працевлаштування осіб віком від 16 років, у виняткових випадках може бути підписано трудовий договір з особою, що досягла 14 років за наявності письмового дозволу одного з батьків та за умови, що така робота не заважатиме навчанню);
- організований набір працівників;
- виконання робіт в особливих умовах, в місцевості з особливими геологічними та/або географічними умовами з підвищеним ризиком для здоров'я чи життя працівників;
- при підписанні контракту — особливої форми трудового договору, що містить перелік функцій та обов'язків та прав обох сторін, може містити пункти про матеріальну відповідальність, захист прав інтелектуальної власності тощо;
- фіксація виникнення трудових відносин з фізичною особою (приміром, найм няні, кухаря, водія у сім'ю);
- при виявленні такого бажання самим працівником;
- укладення договору в разі прийому особи на дистанційну чи надомну роботу.
Значна кількість підприємств практикують укладення колективного договору з працівниками. Факт зарахування особи до штату фіксується видачею відповідного наказу керівника.
Як і будь-яка юридична угода, трудовий договір повинен містити обов'язкові реквізити:
- дату та місце укладення;
- найменування обох сторін;
- дату прийому на роботу;
- характер та особливості виконуваних робіт (найменування посади), функціональні обов'язки працівника;
- розмір заробітної плати;
- терміни випробування при встановленні таких;
- перелік додаткових гарантій та заохочень;
- термін дії договору.
Для укладення трудового договору претендент повинен надати відповідну письмову заяву, копію паспорту та довідки про присвоєння індивідуального податкового номеру платника податків, трудову книжку за наявності (в разі влаштування особи на роботу вперше організація зобов'язана оформити такому працівнику трудову книжку), за необхідності документ про відповідну освіту, медичну довідку про стан здоров'я, військовий квиток для військовозобов'язаних.
Підприємство не має права вимагати працівника відомостей про його партійну, релігійну приналежність, походження та національність, підтвердження місця проживання чи реєстрації або будь-яких інших даних, що не передбачені законодавством. Водночас слід пам'ятати, що в окремих випадках діють обмеження щодо працевлаштування близьких осіб (братів, сестер, батьків, членів подружжя, дітей, свояків), якщо їх майбутні професійна взаємодія передбачає пряме підпорядкування.
В день укладення трудового договору працедавець зобов'язаний надіслати відповідне повідомлення до органу ДФС про прийняття на роботу відповідного працівника на певну посаду.
Працівник може бути прийнятий на роботу з випробувальним терміном, який не може перевищувати 3 місяців. В окремих випадках за погодженням з відповідним первинним органом (профспілковою організацією) строк випробування може бути продовжено до 6 місяців. Для робітників випробувальний термін не повинен перевищувати одного місяця. Не може бути встановлено випробувального терміну для осіб, визначених абзацом 3 ст. 26 гл. ІІІ Кодексу законів про працю України.
Випробування вважається пройденим успішно, якщо інше не було визначено до закінчення його терміну. У разі, коли в період випробувального терміну працівник був відсутній на роботі з поважних причин (тимчасова непрацездатність тощо), то такий термін може бути продовжено на строк відсутності працівника.
Якщо виникають сумніви щодо умов трудового договору, слід звернутися до фахівців для перевірки їх відповідності чинному законодавству. Юристи TheDoc можуть запропонувати уже готовий зразок договору, допомогти скласти індивідуальний шаблон документу, що відповідатиме особливостям діяльності підприємства, а також перевірити підготовлений клієнтом примірник.
Значним кроком в контролі за дотриманням трудового законодавства стала діджиталізація багатьох державних процесів. Інформацію щодо працевлаштування особа може переглянути у власному кабінеті платника податків та в особистому профілі, зареєстрованому на сайті Пенсійного Фонду.
Розірвання трудового договору. Підстави та порядок.
Розірвання строкового трудового договору відбувається автоматично після завершення терміну його дії. Однак за бажання сторін така угода також може бути пролонгованою. Перелік підстав, за яких відбувається припинення дії трудового договору наведено у ст.36 гл.ІІІ КзПП України, серед яких зокрема:
- закінчення дії строкового договору;
- ініціатива працівника;
- ініціатива працедавця;
- ініціатива профспілкової організації чи іншого уповноваженого органу;
- угода сторін;
- призов працівника або роботодавця, якщо таким виступає фізична особа, на строкову військову чи альтернативну службу;
- переведення працівника в іншу установу або зайняття ним виборної посади;
- відмова від зміни істотних умов праці, переведення в іншу місцевість у зв'язку з реорганізацією, перереєстрацією підприємства тощо.
Якщо працівник виявив бажання розірвати трудовий договір з власної ініціативи, він зобов'язаний письмово повідомити працедавця не пізніше, ніж за 2 тижні до визначеної дати. При цьому, якщо після закінчення цього терміну працівник більше не виявляє бажання залишити роботу, установа не вправі звільнити таку особу за раніше поданим зверненням.
Законодавство передбачає обмежений перелік причин, за яких може відбутися розірвання трудового договору з ініціативи власника. Всі ці причини наведені у ст. 40-41 гл. ІІІ КзПП України.
За ситуації, коли між працівником та працедавцем виникли суперечності щодо трудових відносин, слід намагатися врегулювати їх згідно норм чинного законодавства. Саме тому грамотно оформлений трудовий договір мінімізує ризики виникнення спірних питань. Однак, якщо ж добровільної згоди все ж досягти не вдалося, то працівник звертається із відповідною заявою до Комісії по трудових спорах. Такі комісії утворюються на підприємствах із чисельністю понад 15 осіб. Якщо ж чисельність установи є меншою, то постраждала сторона вправі звернутися безпосередньо до суду.
