Чинне законодавство України та судова практика визнає такі договори легітимними, тобто такими, що мають юридичну силу та породжують реальні наслідки.
У нашій статті ми розглянемо, яким чином підписується електронний договір, і як до цього ставиться чинне законодавство України.
Правове обґрунтування електронної форми договору
Стаття 639 Цивільний кодекс України встановлює, що договір, укладений в електронно-телекомунікаційній системі прирівнюється до такого, що був укладений в письмовому вигляді. Що стосується змісту договору, то він має звичайний вигляд. Тобто його структура та деталі повністю відповідають письмовим договором, проте можуть мати додаткові умови:
- порядок ідентифікації сторони, тобто узгоджену технологію підпису договору;
- порядок оферти та акцептування додаткових угод;
- посилання на інші електронні документи тощо.
Укладання електронного договору має одну складність: більшість запропонованих форм (оферт) є жорсткими та їх зміст неможливо змінити. Винятком є договори, які опрацьовуються та підписуються за допомогою спеціалізованих програм електронного документообігу, які дозволяють не лише підписувати договори, але й здійснювати їх погодження та контроль дотримання встановлених строків розгляду оферти. Проблема в тому, що вони використовуються у корпоративному середовищі, а не в онлайн-торгівлі з фізичними особами.
Способи підписання електронного договору
Технології підпису електронних документів визначаються ЗУ «Про електронну комерцію» та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». До них належать:
- електронний підпис, що накладається після натискання особою віртуальної кнопки «Згоден», «Підписуюсь» тощо, яка стає активною в результаті ідентифікації особи в акаунті Google;
- цифровий чи кваліфікований цифровий підпис, що отримуються через спеціальні онлайн-сервіси;
- використання одноразового літерно-цифрового ідентифікатора, що надходить на телефон чи електронну пошту підписанта;
- аналог особистого підпису, відтворений шляхом копіювання – у випадку, коли такий спосіб підпису визнаний договором та інша сторона має зразок власноручного підпису.
Важливо, що особа, яка підписує електронний договір у будь-який зазначений спосіб, має отримати підтвердження укладення правочину у вигляді чека, квитка, талона, що остаточно надають їй права сторони правочину (споживача товару чи послуг, виконавця).
Як захищаються персональні дані сторони електронного правочину?
Електронний договір не позбавляє сторони обов’язку зберігати персональні дані одна одної від неузгодженого та незаконного розповсюдження, навіть якщо сам договір не має відповідного застереження. Суб’єкт електронної комерції зобов’язаний вживати технічних заходів задля захисту персональних даних, але це не позбавляє можливості їх використання у суді в якості доказу, а також передання на вимогу суду чи органів слідства, якщо це обумовлено інтересами кримінального провадження.
Правовий аспект обробки персональних даних під час електронної комерції не має жодних особливостей у порівнянні з паперовими договорами.