Як нам всім відомо, що договір – це домовленість двох або більше сторін у здійсненні правочину.
Наприклад, коли замовляєте товар у постачальника, купуєте будинок, оформляєте кредит у банку, підписуєтеся на тариф телефонного зв'язку, наймаєте підрядника для виконання робіт, Ви, як сторона договору, і постачальник, , банк, телефонний оператор, забудовник, як інша сторона окремо, укладаєте між собою договір, тобто домовляєтеся про ваші подальші взаємодії.
Як ж визначає Цивільний кодекс України поняття «договору»?
Керуючись статтею 626 Цивільного кодексу України, законодавець зазначає, що договір є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наприклад, Цивільний кодекс України передбачає декілька варіантів договорів, одним із них є трудовий договір, який укладається при прийомі на роботу, а саме: між громадянами й роботодавцями. Одна сторона (громадянин) - бере на себе обов'язок виконувати роботу з певного фаху, кваліфікації або посади, виконувати внутрішній розпорядок організації тощо. Інша сторона (роботодавець) – зобов'язується виплачувати заробітну плату й створити умови для роботи.
Господарський кодекс України має свої відмінності щодо формулювання визначення поняття Договору.
У Господарському Кодексі України не наводиться загального визначення договору (господарського договору). Проте, і оцінка його положень свідчить про те, що в ньому відсутній загальний підхід до розуміння поняття «договір».
Законодавець визначає, що господарський договір являє собою господарське правовідношення між двома або більше суб'єктами, змістом якого є їх договірні майнові зобов'язання діяти певним чином, наприклад: передати і прийняти майно, виконати роботу, надати послуги ін.
Метою даної статті є розкриття у широкому аспекті та визначення на законодавчому рівні поняття «ДОГОВІР», і тлумачення найпоширеніших запитань.
Визначення та основні характеристики договору
Юридичне визначення договору
На законодавчому рівні договір можна визначити як угоду двох або кількох осіб, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.
Окрім цього, договір відрізняється від інших юридичних фактів тим, що він не тільки дає підстави для застосування тієї чи іншої норми права у конкретному випадку і для виникнення, зміни чи припинення конкретних правовідносин, а й безпосередньо регулює поведінку сторін, визначає права та обов’язки учасників правовідносин. Це випливає із сутності договору, як домовленості сторін, акту їхньої волі. Своїм волевиявленням сторони приймають на себе певні обов’язки і набувають певних прав.
З економічної точки зору договір - це інструмент, який використовується для регулювання відносин між суб'єктами господарювання, забезпечуючи стабільність і передбачуваність бізнес-процесів.
У соціальному контексті договір може бути розглянутий як угода між людьми або групами людей, що регулює їх взаємодію та співпрацю в різних сферах життя.
Основні елементи договору: сторони, предмет, умови
Хто може бути сторонами в укладанні договору?
Як зазначалося вище, що договір це домовленість двох або більше сторін, тобто можуть виступати у правочині як і фізичні так і юридичні особи.
Наприклад: в договорі купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов’язується передати товар (мобільний телефон) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов’язується прийняти товар (мобільний телефон) і в обов’язковому порядку сплатити за нього певну грошову суму.
Що може виступати предметом договору?
Предметом договору може виступати майно, об’єкти інтелектуальної власності, певні зобов’язальні права, дії, які боржник зобов’язаний здійснити на користь кредитора чи інших осіб або утриматися від певних дій.
Предмет договору має бути конкретно визначеним та доступним для визначення третіми особами. Він повинен містити дані, про яку саме конкретну річ, право, дію іде мова, визначити найменування (асортимент) майна (товару), робіт, та їх кількість, так, щоб будь-яка особа змогла зробити висновок, про що саме домовились сторони.
Які можуть бути умови договору?
Умови договору — це окремі положення договору, в яких зазначені права та обов'язки сторін. Умови договору поділяють на:
- істотні— умови, без погодження яких договір взагалі не вважається укладеним. Вони відображають природу договору, відсутність будь-якої з них не дає змоги сторонам виконати їх обов'язки, які покладаються на них за договором (предмет, ціна, строк договору);
- звичайні— умови, які традиційно або за звичаєм включають в договір. Можуть не зазначатись безпосередньо в договорі, але розуміється, що мають бути виконанні (права та обов'язки сторін, порядок надання послуг/виконання робіт, юридичні значимі повідомлення, конфіденційність, інші положення);
- випадкові— умови, які не передбачаються даним видом договору, але внесені в договір за погодженням сторін.
Всі умови договору після його укладення стають однаково обов'язковими для сторін.
Істотні умови договору, визначені у ч. 1 ст. 638 ЦК України, поділяються на:
- умови про предмет договору;
- умови, що визначені в наступних статтях закону для окремих видів договорів як істотні або необхідні;
- умови, які є суттєвими для однієї із стороні й мають бути погоджені (прийнятті) іншою стороною договору.
Типи договорів
Письмові та усні договори
Законодавчо в Україні договори за своєю формою укладаються усно і письмово.
Традиційно вважається, що всі договори укладаються у письмовій формі, але є випадки коли це не так, і на сьогодні немає розуміння, яким чином фіксується волевиявлення сторін.
Якщо аналізувати цивільне законодавство, то, відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або декількох документах (у тому числі електронних), листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
У письмовій формі договір (правочин) вважається вчинений якщо він підписаний сторонами цього договору.
В усній формі договір, зазвичай украдається у випадках, якщо його умови повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення. Він має перевагу, що його можна укласти швидко і без паперової трати часу.
Зазвичай, проблеми виникають у випадках, якщо одна і сторін не виконує умови договору та не дотримується змісту усної домовленості, або про укладення усного договору і відмовляється від виконання своїх договірних зобов’язань.
Тому, щоб уникнути казусних випадків, краще спробувати домовитися із стороною про письмові підтвердження у спільних договірних зобов’язань, а в цьому можуть допомогти юристи theDoc (зеДок) задля підготовки шаблонного або індивідуального договору.
Офіційні та неофіційні договори
Офіційне тлумачення договору здійснюється усіма його учасниками, тобто органами влади або організаціями, тобто спеціально уповноваженими органами (державним службовцем чи посадовою особою)
Неофіційне тлумачення правовідносин, зазвичай розуміється як роз’яснення у повсякденному житті, побуті всіма особами, яке не має обов’язкової юридичної сили.
Класифікація договорів за змістом
За розподілом між сторонами прав та обов'язків договори поділяться на:
- односторонні— в однієї сторони лише права, в іншої лише обов'язки, наприклад: договір позики оскільки позикодавець наділяється правом вимагати повернення боргу і не несе будь-яких обов’язків перед позичальником;
- двосторонні— правами й обов'язками наділені обидві сторони, наприклад: договір купівлі-продажу продавець отримує право вимагати від покупця сплати коштів за продану річ і одночасно зобов’язаний передати цю річ покупцеві, а покупець у свою чергу, набуває права вимагати передачі йому проданої речі і одночасно зобов’язується сплатити продавцеві визначену ціну за товар;
- багатосторонні— укладаються більш як між двома сторонами, наприклад: договір про сумісну діяльність.
Отже, поняття договору є багатогранним і охоплює різні аспекти як в юридичному, так і в соціально-економічному контексті. Від простих побутових угод до складних міжнародних контрактів, договори є фундаментальним інструментом, який регулює взаємини між людьми, організаціями та державами. Вони забезпечують правову визначеність, допомагають уникати конфліктів і сприяють розвитку стабільних суспільних відносин. Вивчення та розуміння різних аспектів договору є ключем до ефективної взаємодії у сучасному світі, де правові норми відіграють важливу роль у повсякденному житті кожного з нас.
